Сербська мова

Версія для друку
Сербська мова

Зміст:

  1.     Про сербську мову

  2.     Історична довідка

  3.     Відео та  аудіо курси, уроки

  4.     Джерела, література та корисні посилання

  5.     Цікаві факти про Сербію

  6.     Фото

1.  ПРО СЕРБСЬКУ МОВУ

Сербська мова (серб. Srpski jezik) — слов’янська мова, належить до групи південнослов’янських мов. Розповсюджена у Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеґовині, Македонії, а також у США та Австралії. Має три діалекти, які за варіантами займенника «що» у цих діалектах, називаються штокавський, чакавський та кайкавський. Відмінності між цими діалектами виникли ще у дописемну епоху історії слов’янських народів.

Літературна мова створена у першій половині XIX століття на основі штокавських говірок. У її формуванні визначну роль відіграли серб Вук Караджич та хорват Людевит Ґай. Об’єднання у літературній мові особливостей різних діалектів дало велику варіативність літературної мови як у лексиці, так у фонетиці і морфології.

Найдавніші писемні пам’ятки датуються XII сторіччям (Башчанський надпис, написаний глаголицею, близько 1100 року; Грамота Куліна, написана кирилицею 1189 року). У теперішній мові використовуються як латинський алфавіт (у Хорватії, Боснії, Чорногорії) так і кирилиця (здебільшого у Сербії та північних районах Чорногорії).

2. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Колись хорватська і сербська мови вважалися однєю мовою. Вони і зараз дуже схожі, тільки хорвати-католики використовують латиницю, а серби православні — кирилицю.

Хорватську мову класифікують як частину західної мовної групи південнослов’янської підродини. Південнослов'янська підродина є частиною загальної слов'янської мови, вихідної мови усіх слов'янських мов, яка є частиною індоєвропейської мовної сім'ї.У 6-му столітті нашої ери, слов'яни емігрували з Польщі і розселилися по всій Східній Європі. Це розселення призвело до появи трьох основних слов’янських мовних груп: східної, західної, південної. Хорватська, боснійська і сербська мови виникли з південослов’янської мовної групи.

Вважають, що писемність хорватською мовою виникла в 9 столітті, коли прийняли старослов'янську мову, як релігійну мову вибору. Перший відомий хорватський літературний текст датується близько 12-м століттям нашої ери.Стандартна письмова хорватська мова на латиниці була створена рухом, який очолював Людевіт Ґай. З 1830 року, Ґай керував іллірійським рухом, який обрав штокавський діалект як основу для стандартизованої письмової хорватської мови.

Тісні зв’язки між сербською, боснійською та хорватською мовами

Як і боснійська та сербська мови, хорватська має три головних діалекти: чакавський, кайкавський та штокавський. На чакавському діалекті спілкуються вздовж узбережжя Хорватії та на островах Адріатики, на кайкавському діалекті – на півночі Хорватії. Інша частина регіону переважно спілкується на чакавському діалекті.Сербська, боснійська та хорватська мови мають дуже багато подібностей під час усного спілкування. Насправді, ці мови відрізняються один від одного навіть менше, ніж, наприклад, американська, британська, австралійська англійська мови між собою. Ці три мови мають три основні діалекти, і в першу чергу розрізняються лексикою. Що стосується писемності, існують відмінності в тому, що сербська мова використовує кирилицю, а хорватська – латинський алфавіт.

Кирилиця чи латинський алфавіт

Різниця на письмі в хорватській та сербській мовах пов'язана з різними релігійними і культурними відмінностями, які існували в регіоні протягом усієї історії. Народи, які населяють Західний регіон, де говорять сучасною хорватською мовою, потрапили під вплив Римської католицької церкви, що змусило їх обрати латинський алфавіт. Західний регіон також розглядав Рим як культурну і релігійну модель розвитку, надалі підтримуючи використання латинського алфавіту.

На відміну від Західного регіону, Східний регіон перетворився у Східну Православну Церкву і розглядав Константинополь (нині Стамбул) і Росію як моделі культурного і релігійного орієнтиру. Це призвело до затвердження кирилиці, якою користуються і сьогодні. Крім відмінностей в системах алфавіту, хорватська, боснійська і сербська мови, насамперед, відрізняються за лексикою.

Віденська угода 1850 року: сербсько-хорватська, хорватсько-сербська або сербо-хорватсько-боснійська

Сучасна хорватська літературна мова була створена в 19 столітті. В 1850 році у Віденський угоді був затверджений і встановлений штокавський діалект, який існує в Хорватії, Боснії та Сербії в якості основи єдиної літературної мови для всіх трьох мов.Повна значущість Віденської угоди не відчувалася до кінця 19-го століття, однак, коли не опублікували величезну кількість офіційних граматичних текстів, орфографії та словників, на сербсько-хорватській (також відомій як хорватсько-сербській, або сербсько-хорватсько-боснійській) мові.

З Королівства Югославії у Соціалістичну Федеративну Республіку Югославія

Сучасні Сербія, Боснія і Хорватія мають тісно переплетені історії – ці три країни входили до складу Югославії. У 1918 році об'єднання держави словенців, хорватів і сербів призвели до створення Королівства сербів, хорватів і словенців. Спроба створити єдину мову для використання в королівстві призвела до об’єднання сербської та хорватської в одну єдину мову.У 1929 році цю територію перейменували в Королівство Югославія. Після вторгнення гітлерівської Німеччини та її союзників в 1941 році і на період наступних заворушень, назву Королівство Югославії було скасовано. Незабаром після цього, в 1943 році югославський рух опору проголосив, що ця територія буде називатись Демократичною Федеральною Югославією. Зі створенням комуністичного уряду в 1946 році, вона стала Федеративною Народною Республікою Югославії.

Країну знову перейменували в 1963 році, коли до нової території приєднали ще Істрію і Рієку, і тоді вона стала Соціалістичною Федеративною Республікою Югославією (СФРЮ). Отже, до СФРЮ входили вісім Соціалістичних республік і автономних провінцій: Соціалістична Республіка Боснія і Герцеґовина, Соціалістична Республіка Сербія, Соціалістична Республіка Словенія, Соціалістична Республіка Чорногорія, Соціалістична Республіка Хорватія, Соціалістична Республіка Македонія, Соціалістичний автономний край Косов та Соціалістичний автономний край Воєводина.

Новісадський договір: сербська, хорватська і боснійська мови як одна єдина мова

У 1954 році під керівництвом президента Югославії Йосипа Броз Тіто був створений Новісадський договір, згідно з яким має бути одна мова: сербо-хорватська. Два офіційних варіанти були визнані в сербо-хорватській мові, мови Сходу та Заходу. Хоч цей договір сприйняли напружено, новісадський договір проіснував до розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії в 1991 році.

Розпад СФРЮ та боснійсько-хорватсько-сербська війна

З розпадом Югославії колишні югославські держави Боснія, Хорватія та Сербія були втягнуті в низку територіальних суперечок, які призвели до боснійсько-хорватсько-сербської війни. Насильницькі бої на території загострювалися через етнічні конфлікти і націоналістичні прагнення з боку усіх незалежних держав затвердити свої території та встановити перевагу над іншими.

Насильство тривало з 1991 по 1995 рр. У листопаді 1995 року був підписаний мирний договір між президентом Боснії Алієм Ізетбеговичем, президентом Сербії Слободаном Мілошевичем, і президентом Хорватії Франьо Туджманом. Були спрямовані Миротворчі сили з боку НАТО для того, щоб допомогти процесу підтримання миру.

Сучасна сербська мова

Той факт, що люди, які спілкуються боснійською, сербською, хорватською мовами, які, як правило, хочуть підкреслити відмінності цих тісно пов'язаних мов, говорить в основному про складну політичну, культурну та релігійну історію регіону.

Після розпаду Югославії, країни-наступники, такі як Боснія, Сербія і Хорватія звернулися до мови як до одного із способів знову підтвердити існування різних етнічних ідентичностей.

Сербські рукописи із фондів Інституту рукопису:

  1.  Договірна грамота короля Стефана Уроша з Дубровником. [1254 р.] Ф. 5, № 940 1 арк. Пергамін, світок. 330х500. Устав. Чорнило. Давньосербська мова. Договірна грамота
  2. Апостол XIII-XIV ст. Ф. 301, № 53 л 147 арк. Без початку і кінця. Оправа збереглася частково (верхня кришка). Пергамін 1°. 25,5х18,5. Бракує кількох аркушів, частина аркушів вирізана. Устав, два стовпця. Чорнило, кіновар. Церковнослов'янська мова сербської редакції. Апостол XIII-XIV ст.
  3. Триспівець. 1519 р. Ф. 301, № 369 п 182 арк. В оправі. Папір 2°. 305х210. Філіграні: 1) рукавичка з п'ятилисником над нею (арк. 24) — под. Briquet № 10715 (1515 р.), 2) капелюх із п'ятилисником над ним (арк. 33) — под. Briquet № 3409 (1519 р.), 3) ваги в колі із шестикутною зіркою над ним (арк. 59) — тип Briquet № 2886 (1506 р.), 4) ножиці (арк. 150) — под. Briquet № 3739 (1518 р.). Півустав. Чорнило, кіновар. Церковнослов'янська мова сербської редакції. Триспівець. 1519 р.
  4. Тріодь пісна. 1522 р. Ф. 301, № 133 л 366 арк. В оправі. Папір 2°. Філіграні: 1) якір у колі із шестикутною зіркою над ним (арк. 275) — под. Briquet № 484 ( 1530 р.); 2) ваги в колі із шестикутною зіркою над ним (арк. 9) — под. Briquet № 2518 (1524 р.); 3) дві схрещені стріли — под. Briquet № 6281 (1516 р.). Півустав. Чорнило, кіновар, синя фарба. Два почерки: 1) арк. 1-142 зв. 2) 143-366. Церковнослов'янська мова сербської ред. Тріодь пісна
  5. Синтагма Матфія Властаря. 1550-1570 рр. Ф. 301, № 376 п 316 арк. В оправі. Папір 2°. 300х210. Філіграні: 1) якір у колі і зіркою над ним (арк. 15) — под. Лихачов № 1857 (1563 р.); 2) голова бика (арк. 29) — под. Briquet № 14471 (1556 р.); 3) капелюх (арк. 303) — под. Лихачов № 619 (1552 р.); 4) капелюх із чотирилисником над ним (арк. 6) — под. Лихачов № 618 (1552 р.); 5) капелюх із чотирилисником над ним та трилисниками під ним — аналог не виявлений. Півустав. Три почерки: 1) арк. 1-26 зв., 217-316 зв.; 2) арк. 27-126 зв., 215-218.; 3) арк. 127-214 зв. Чорнило, кіновар, синя фарба. Церковнослов'янська мова сербської редакції. Синтагма
  6. Четвероєвангеліє. 1550-1570 рр. Ф. 301, № 12 п 267 арк. В оправі. Папір 2°. 270х190. Філіграні: 1) якір у колі із шестикутною зіркою над ним (арк. 14) — под. Лихачов № 1851 (1562 р.); 2) якір (арк. 98) — под. Лихачов № 3426 (1561 р.); 3) три півмісяці (арк. 267, вставний) — аналог не встановлений, папір ХVІІ ст. Півустав. Чорнило, кіновар. Церковнослов'янська мова сербської ред. Четвероєвангеліє
  7. Псалтир. 1570-1580 рр. Фрагмент. Ф. 301, № 4 п 11 арк. Без оправи. Папір 2°. 300х215. Філігрань: якір у колі із шестикутною зіркою над ним. (арк. 9) — под. Лихачов № 624 (1578 р.). Устав. Чорнило, кіновар. Церковнослов'янська мова сербської ред. Псалтир
  8. Тріодь цвітна. 1593 р. Ф. 301, № 144 л 292 арк. + 2 листи стародруків. В оправі. Папір 2°. 290х180. Філігрань: якір у колі із трилисником над ним (арк. 18) — под. Briquet № 567 (1588 р). Півустав. Чорнило, кіновар, синя фарба. Церковнослов'янська мова сербської редакції. Тріодь цвітна
  9. Златоуст. 1590-1595 рр. Ф. 301, № 139 п 134 арк. В оправі. Папір 8°. 190х135. Філігрань: якір (арк. 83, 84) — под. Briquet № 568 (1591-1593 р.). Півустав. Чорнило, кіновар. Церковнослов'янська мова сербської редакції. Златоуст
  10. Слова монаха Дамаскіна. 1585-1595 рр. Ф. 301, № 290 п 247 арк. В оправі. Папір 2°. 315х210. Філігрань: якір у колі із трилисником над ним (арк.106) — тип Briquet № 567, 568 (1588-1593 р.). Півустав. Чорнило, кіновар. Церковнослов'янська сербської ред. Слова монаха Дамаскіна. 1585-1595 рр.
  11. Триспівець. 1595-1605 рр. Ф. 301, № 368 п 406 арк.+1 літерний. В оправі. Папір 2°. 295х190. Філіграні: 1) раковина, зірка і півмісяць (арк. 184) — тип Лихачов "Папір... " № 752 (1596 р.), 2) три півмісяці (арк. 45) — тип Лихачов "Папір... " № 759 (1604 р.), 3) три капелюхи (арк. 1а) — сх. Лихачов № 3539 (1641 р.). Півустав. Чорнило, кіновар. Церковнослов'янська мова сербської редакції. Триспівець. 1595-1605 рр.
  12. Требник XVII ст. 301, № 175 л 127 арк. В оправі. Папір 8°. 160х110. Арк. 4, 5 відірвані навпіл Філігрань: три півмісяці (арк. 50) — аналог встановити неможливо, філігрань проглядається частково, зрізана по бічному полю, тип належить до XVII ст. Півустав. Чорнило, кіновар. Мова сербська. Требник
  13. 13. Стематографія. [1741 р.] У списку 1837 р. Ф. 301, № 448 л 62 арк. В оправі. Папір 4°. 230х180. Філігрань: 1) герб із перев'яззю перевязь і чотирилисниками вздовж неї (арк. 1) та контромарка "Muraner Prothocol" (арк. 3) — Eineder № 101 (1836 р.). Півустав. Чорнило. Церковнослов'янська мова сербської редакції. Копія перекладу Х. Жефаровича 1741 р. книги Павла Ріттера Містить герби європейських країн; зображення візантійських, сербських та болгарських святих, сербських царів; вірші. Стематографія
  14. Грамота Товариства Червоного Хреста Сербії, надана Київському університету св. Володимира 1877 р. Ф. 8, № 2822. 1 арк. Папір, друкований бланк "Српско друштво црвеног креста". 540х392. Чорнило. Сербська мова. Грамота надана за активну допомогу раненим та хворим за часів сербсько-турецької війни 1876 р. за підписом митрополита Сербського Михайла, з печаткою. Грамота
  15. Лист від митрополита Сербського Михайла до К.П. Победоносцева. 17 червня 1881. Ф. 13, № 314. 2 арк. Папір 4°. 225х145. Чорнило. Російська мова. Лист зі скаргами на очікувані постанови уряду, що порушують православні канони. Лист
  16. Лист від настоятеля та ченців Сербського патріаршого монастиря до обер-прокурора Св. Синоду К.П. Победоносцева. 16 грудня 1890 р. Ф. 13, № 3586.2 арк. Папір 2°. 200х260. Чорнило. Сербська мова. Лист із висловлюванням подяки за матеріальну допомогу Сербському патріаршому монастирю, надану Росією, за підписом ігумена, економа, скарбника та ієромонаха монастиря. Лист
  17. Милош Анжелкович. Состояніе Православной Сербской церкви со времени возстановленія сербского княжества до настоящаго времени (1815-1893 г.). Дисертація. Київ, 1895 р. Ф. 304, № 1379. 519 арк. В оправі. Папір 2°. 275х210. Чорнило. Російська мова. Автор - студент Київської духовної академії.

3. ВІДЕО ТА  АУДІО КУРСИ, УРОКИ

Відео мовний курс 

Аудіо мовний курс:

4. ДЖЕРЕЛА, ЛІТЕРАТУРА ТА КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

  • Посилання на офіційний сайт країни, орієнтований на іноземців http://www.serbia.travel/

5. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СЕРБІЮ

Серби оселилися на Балканському півострові в VI і VII століттях. Сербія займає територію в 88 361 км кв.Населення Сербії перевищує 7,1 млн. осіб.

Белград — столиця і найбільше місто Сербії. Його населення становить більше 1,1 млн осіб. Однак реальна кількість жителів, включаючи нелегалів, перевищує 2 млн осіб!

Республіка Косово 17 лютого 2008 проголосила себе незалежною від Сербії державою. Територією править албанська більшість (92%), яка і вимагало незалежності. Країну визнали лише 86 держав світу.Римський імператор Костянтин Великий народився в місті Ніш, Сербія, в 274 році н. е.miroslavjevo_jevandjelje_serbiaМірославово Євангеліє, написане в 1180 році, є найстарішим сербським рукописом. Рукописна пам’ятка занесена до реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу» — цікавий факт.

За офіційними даними ООН, на території країни проживає найбільша кількість біженців у Європі! У загальній складності їх налічується більше 314 тис. Масове заселення Сербії іммігрантами пояснюється розвалом Югославії, після якого сотні тисяч людей із Хорватії, колишньої Сербської Країни, Боснії і Герцеговини, а також Косова.

Сербія була однією з 6 республік, що входили до складу Югославії. У 2003 році було укладено вільний союз між Чорногорією і Сербією. Проіснував він всього 3 роки. За результатами референдуму в травні 2006 року, Чорногорія, а після і Сербія, проголосили незалежність.Цікавий факт:

Перша світова війна почалася з вини серба. У 1914 році сербський націоналіст убив ерцгерцога Австрії Франца Фердинанда. Це і послужило приводом оголошення війни проти Сербії.

Футбол, баскетбол і волейбол є найбільш популярними видами спорту в Сербії. Збірні з баскетболу та волейболу — одні з найсильніших і перспективних у світі.

Храм Святого Сави в Бєлграді є одним із найбільших православних храмів у світі. Від початку будівництва і до наших днів пройшло більше 100 років, але храм досі не закінчений. Незважаючи на це, тут регулярно проходять богослужіння. Храм Святого Сави є одним із найкращих пам’яток Бєлграда. Цікаво, що висота всього споруди з куполом (70 м) і хрестом (12 м) становить 269 м! — Цікавий факт.

Бєлград Арена — один із найбільших спортивно-концертних залів у Європі. Тут дуже часто проходять концерти світових зірок і міжнародні змагання.

Стоянка мисливців Ліпенск-Вір є першою цивілізацією в Європі, яка змогла залишити після себе скульптуру. Це свідчить про високий розвиток цих поселень ще за 7000 років до н.е.

Перший супутниковий сигнал з Європи до Північної Америки був посланий у 1963 році з Сербії.

Срібне озеро, яке часто називають сербським морем, є найбільшим у Сербії. Воно також є одним із найчистіших і найкрасивіших озер у Європі.

Парк Калемегдан є одним із найвідоміших і популярних пам’яток Бєлграда. Туристів вражають прекрасні скульптури, середньовічна архітектура і розкішні фонтани.

Більше 85% населення країни сповідує православ’я; 5% — католики, 3% — мусульмани. Решта 7% є прихильниками інших релігій. Це стало можливим завдяки реформуванню збройних сил у 2011 році.

Цікавий факт: вулиця Принца Майкла в Белграді є однією з найкрасивіших пішохідних вулиць Європи. Тут розташована величезна кількість вражаючих споруд і особняків, побудованих у кінці 1870-х років.Сільський туризм Сербії — один із найрозвиненіших у Європі. Він поєднує відпочинок на природі, здорову їжу і участь в активних видах спорту.

У Сербії налічується більше 1,6 млн. автомобілів. Сербія — одна з небагатьох країн Європи, яка має безвізовий режим одночасно з Євросоюзом і Росією — цікавий факт.

6. ФОТО

ДолученняРозмір
serbskij_s_nulja_djvu.djvu1.91 МБ