І курс І семестр

Версія для друку

ТЕМА І

ВИТОКИ ТА ҐЕНЕЗА ДАВНЬОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ

(6 год.)

ПЛАН

Заняття 1

1. Давнє слов’янство у контексті модерної методологічної компаративістики

а) слов’янська давнина в оцінці позитивістсько-формаційної методології:  історичні обставини, ідейно-теоретичні засади, етапи та еволюція;

б) пострадянський славістичний неопозитивізм;

в) давньослов’янська спільнота у світлі основоположних засад «Нової історичної школи (школи «Анналів»): історичний контекст, полідисциплінарність, цивілізаційний релятивізм, історія ментальностей.

2. Сучасна інтегральна методологічна концепція вивчення етногенезу слов’янських народів: проблеми, базові напрямки, дослідницькі практики.

Заняття 2

1. Історіографія проблеми етногенезу та прабатьківщини слов’ян: 

а) теорії походження слов’ян у працях зарубіжних істориків;

б) радянська історична наука про початки і розвиток ранньослов’янської спільноти;

в) концепція етногенезу давніх слов’ян у дослідженнях  сучасних українських вчених.

2.     Письмові джерела про слов’ян  І ст. до н. е. – середина І тис. н. е.:

а) венети у працях давньоримських істориків;

б) свідчення про слов’ян візантійських авторів.

Заняття 3

1.  Еволюція слов’янської общини:

а) первісна структура слов’янської громади

б) розпад родових відносин та початок соціальної диференціації слов’янського суспільства;

в) особливості внутрішнього устрою сусідської общини.

2.     Формування протодержавних утворень у слов’ян IV – VIІ ст.:

а) племінні союзи та зародження ранньої державності;

б) «військова демократія» як перехідна форма влади у давніх слов’ян.

3.     Економічне становище слов’ян у ІV-VII ст.:

а) скотарство та новації у землеробстві;

б) розвиток промислів і ремесел;

в) внутрішній ринок і зовнішня торгівля.

4. Релігійні уявлення протослов’ян.

Література:

1.       Баран В. Д. Історичні витоки українського народу. – К.: Генеза, 2005. – 208 с.

2.       Баран В. Д., Козак Д. Н., Терпиловський Р. В. Походження слов’ян. – К., 1991. – 144 с.

3.       Барг М. А. Категории и методы исторической науки. – М.: Наука, 1984. – 342 с.

4.       Барг М. А. Проблема человеческой субьективности в истории (методологический аспект) // Цивилизации. – М. 1992. – Вып. 1. – С. 69-87.

5.       Барг М. А. Эпохи и идеи: становление историзма. – М.: Мысль, 1987. – 348 с.

6.       Бердяев Н. А. Смысл истории. Новое средневековье. – М.: Канон, 2002. – 447 с.

7.       Блок М. Апология истории или ремесло историка. – М.: Наука, 1986. – 259 с.

8.       Болингброк. Письма об изучении и пользе истории. – М.: Наука, 1978. – 359 с.

9.       Бондаренко Н. С. Славянский этногенез и становление украинского народа. – К.: Феникс, 2007. – 399 с.

10.  Брайчевський М. Ю. Біля джерел слов’янської державності (соціально-економічний розвиток черняхівських племен). – К., 1964. – 356 с.

11.  Брайчевський М. Ю. Теоретичні основи дослідження етногенезу / М. Ю. Брайчевський // Український історичний журнал. – 1965. – № 2. – С. 44-54.

12.  Васильев М. А. Анты, словене, немцы, греки: славянский культурно-лингвистический мир и его соседи в раннесредневековое время // Славяноведение. – 2005. – № 2. – С. 3-19.

13.  Васильев М. А. Следует ли начинать этническую историю славян с 512 года? // Славяноведение. – 1992. – № 2. – С. 3-20.

14.  Вернер И. К. К происхождению и распространению антов и склавинов / И. К. Вернер // Советская археология. – 1972. – № 4. – С. 116-130.

15.  Воеводина Л.Н. Мифология и культура. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2002. – 356 с.

16.  Войцех Вжосек. Історія – Культура – Метафора. Постання некласичної історіографії. Про історичне мислення. – К.: Ніка-Центр, 2011. – 296 с. 

17.  Гумилев Л. Н. Этногенез  и  биосфера Земли. – Спб.: Азбука классика, 2002. – 608 с.

18.  Гумилев Л. Н. Этносфера: История людей и история природы. –  СПб.: СЗКО «Кристалл», 2003. – 575 с.

19.  Гуревич А. Я. Исторический синтез и школа «Анналов».  – М.: Индрик, 1993. – 328 с.

20.  Гуревич А. Я. История историка. – М.: РОССПЭН, 2004. – 288 с.

21.  Залізняк Л. Михайло Брайчевський і походження слов’янських народів // Українці: витоки та історичні долі. – К.: Темпора, 2011. – С. 216-237.

22.  Иванов С. А. Откуда начинать этническую историю славян? // Советское славяноведение. – 1991. – № 5. – С. 3-13.

23.  Ионов И. Н. Хачатурян В. М. Теория цивилизаций. От античности до конца  ХІХ века. – М.: Алтейя, 2002. – 384 с.

24.  Ковальченко И. Д. Методы исторического исследования. –      М.: Наука, 2003. – 486 с.

25.  Лебедев Г. С. Этногенетические процессы и образования государств в Восточной Европе (балты, финно-угры, славяне) / Г. С. Лебедев // Проблемы этногенетических исследований Европейского Северо-Востока. – Сыктывкар, 1982. – С. 41-55.

26.  Материалы по истории СССР для семинарских и практических занятий. Вып.1. Древнейшие народы и государства на территории СССР: Учеб. пособие. – М., 1985.

27.  Обломский А. М. Этнические процессы на водоразделе Днепра и Дона в I – V вв. н. э. – М. – Сумы: Археологическое агентство, 1991. – 287 с.

28.  Павленко Ю. Теоретико-методологічні засади дослідження етногенезу східнослов’янських народів у цивілізаційному контексті / Юрій Павленко // Ruthenica. – 2002. – №1. – С. 9-24.

29.  Петров В. П. Етногенез слов’ян. – К.: Наукова думка, 1972. – 214 с.

30.  Пигулевская Н. В. Сирийские источники по истории народов СССР. – М.; Л., 1941. – С. 140-141.

31.  Повість минулих літ // Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. – К.: Дніпро, 1989. – С. 1-178.

32.  Прокопий Кесарийский. Война с готами / С. П. Кондратьев (пер.). – М.: Арктос, 1996. – Кн. 1-3. – 356 с.

33.  Раннефеодальные государства и народности (южные и западне славяне VI – VII вв.). – М., 1991. – 252 с.

34.  Свод древнейших письменных известий о славянах: в 2 т. Т. 1 (I−VI вв.) / РАН, Ин-т славяноведения и балканистики; под ред. Г. Г. Литаврина; [сост. Л. А. Гиндин и др.]. − М.: Восточная литература, 1994. – 472 с.

35.  Седов В. В. Происхождение и ранняя история славян. – М.: Наука, 1979. – 158 с.

36.  Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. – К.: Наукова думка, 1990. – 486 с.

37.  Тацит Корнелий. О происхождении германцев и местоположении Германии. – М., 1970. – Т. 1.

38.  Терпиловський Р. Біля витоків слов’янства / Ростислав Терпиловський // Ruthenica. – 2002. – №1. – С. 25-40.

39.  Третьяков П. Н. Восточнославянские племена. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1953. – 312 с.

40.  Третьяков П. Н. По следам славянских племен. – Л.: Наука, 1982. – 144 с.

41.  Трубачев О.Н. Этногенез и культура древних славян. – М.: Наука, 2003. – 489 с.

42.  Флоря Б. Н. Эволюция социальных и общественно-политических структур и возникновение государства / Б. Н. Флоря // Раннефеодальные государства (южные и западне славяне VI-ХІІ вв.). – М.: Наука, 1991. – С. 190-207.

43.  Хрестоматия по истории южных и западных славян: в 3 т. Т. 1. – Эпоха феодализма / под ред. М. М. Фрейденберга; [сост. Л. В. Горина и др.]. – Мн.: Университетское, 1987. – 271 с.

44.  Хрестоматія з історії західних та південних слов’ян (Давня доба, Середньовіччя): навч. посібник / упоряд. В. І. Яровий, С. М. Мотрук, В. П. Шумило та ін.; за ред. В. І. Ярового. – К.: Либідь, 2011. – 2011. – 416 с.

45.  Яковенко Н. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007. – 376 с. Иордан. О происхождении и деянии гетов. – СПб.: Алтейя, 1997. – 507 с.

46.  Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – 528 с.

47.  Ящук Т. І. Філософія історії. Курс лекцій. – К.: Либідь, 2004. – 535 с.

ТЕМА ІІ

ГЕОПОЛІТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ’ЯН НА БАЛКАНСЬКОМУ ПІВОСТРОВІ В КІНЦІ VІ – VІІ СТ.

(2 год.)

ПЛАН

1. Слов’янська експансія на Балканах. Слов’яни і авари. Крах влади Візантії і розселення слов’ян на Балканському півострові.

2. Розвиток контактів автохтонного населення Балканського півострова З візантійськими центрами. Історичні передумови виникнення слов’янської державності на Балканах. Союз семи слов’янських племен.

3. Соціально-політична організація слов’ян на колишніх візантійських землях.

4. «Візантійська Реконкіста»: відновлення влади імперії над частиною земель Балканського півострова. «Слов’янський вектор» політики Візантії.

Література:

1.       История Болгарии (в 2-х томах). – М.: Издательство АН СССР, 1954-1955. – T.I. – 576 с.        

2.       История и культура Болгарии. К 1300-летию образования Болгарского государства. – М.: Наука, 1981. – 351 с.

3.       История Югославии: в 2-х т. – М.: Издательство АН СССР, 1963. – Т.І. – 736 с.

4.       История южных и западных славян. – М., Изд-во МГУ, 1979. – 589 с.

5.       Історія південних та західних слов’ян. – К.: Вища школа, 1987. – 447 с.

6.       Литаврин Г. Г. Этносоциальная структура славянского общества в эпоху поселения на Балканах: VI – VII вв. // Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей. – М., 1987. – С. 33-44.

7.       Погодин А. История Болгарии / А. Погодин. – М.: Монолит, 2002. – 340 с.

8.       Фрейдзон В. И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времен до образования республики (1991 г.) / В. И. Фрейдзон. – СПб.: Алетейя, 2001. – 318.

9.       Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.І. – 272 с.

10.   Хрестоматія з історії західних та південних слов’ян (Давня доба, Середньовіччя): навч. посібник / упоряд. В. І. Яровий, С. М. Мотрук, В. П. Шумило та ін.; за ред. В. І. Ярового. – К.: Либідь, 2011. – 2011. – 416 с.

11.   Чорній В. Історія Болгарії. – Л.: ПАІС, 2007. – 404 с.

 

ТЕМА ІII

УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК ПІВДЕННОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ДЕРЖАВ У VIIІ-XI СТ.

(2 год.)

ПЛАН

1. Перше Болгарське царство. Державний лад. «Закон Судний людям». Конфесійна ситуація на Балканах. Церковне будівництво.

2. Особливості протодержавних утворень у сербських племен. Перші князівства Зети і Рашки. Прийняття християнства: модерний контраверсійний дискурс.

3. Об’єднання хорватських земель утворення Хорватської держави. Князь Томислав: характеристика особистості. Внутрішня та зовнішня політика. Історичні обставини виникнення та етапи еволюції «держави Трпимировичів». Особливості християнізації.

4. Дубровник і Далмація в Х – ХІ ст. Політичний, соціокультурний поступ та зовнішньополітичні чинники розвитку.

5. Особливості етнічного та державного розвитку словенців. Взаємини із сусідніми народами. Словенська держава Карантинія.

Література:

1.       Ангелов Д. Богомильство в Болгарии. – М.: Изд. Иностр. лит., 1954. – 214 с.

2.       Ангелов Д. Бългориныт в средновиковието: (Светогляд, ідеологія, душевност). – Варна: Г. Бакалов, 1985. – 337 с.

3.       Бромлей Ю В. Становление феодализма в Хорватии (К изучению процесса класообразования у славян). – М.: Наука, 1964. – 407 с.

4.       Васютин С. А., Пугачев А. Ю. Тюрко-болгары, Византия и славяне в конце VII-VIII веке: модель военно-политической адаптации кочевников в полупериферийной зоне земледельческой цивилизации // Славяноведение. – 2009. – № 4. – С. 3-16.

5.       Власто А. П. Запровадження християнства у слов’ян: Вступ до середньовічної історії слов’янства. – К.: Юніверс, 2004. – С. 193-280 с.

6.       Готье Ю. В. Образование сербского государства // Славянский сборник. – М.: ОГИЗ, 1947. – С. 5-44.

7.       Грачев В. П. Сербская государственность в Х-ХІV вв. Критика теории «жупной организации». – М.: Наука, 1972. – 332 с.

8.       Державин Н. С. История Болгарии. Болгария времен первого и второго царства. – М.-Л.: Изд-во Акад. наук СССР, 1946. – Т. ІІ. – 163 с.

9.       Заимов Й. Битольская надпись болгарського самодержца Ивана Владислава, 1015-1016 // Вопросы языкознания. – 1969. – № 6. – С. 123-133.

10.  История Болгарии (в 2-х томах). – М.: Издательство АН СССР, 1954-1955. – T.I. – 576 с.        

11.  История и культура Болгарии. К 1300-летию образования Болгарского государства. – М.: Наука, 1981. – 351 с.

12.  История Югославии: в 2-х т. – М.: Издательство АН СССР, 1963. – Т.І. – 736 с.

13.  История южных и западных славян. – М., Изд-во МГУ, 1979. – 589 с.

14.  Історія південних та західних слов’ян. – К.: Вища школа, 1987. – 447 с.

15.  Погодин А. История Болгарии. – М.: Монолит, 2002. – 340 с.

16.  Тихомиров М. Н. Именник болгарських царей // Вестник древній истории. – 1946. – Кн. 3. – С. 81-90.

17.  Турилов А. А. «Не где князь жевет, на вне» (Болгарское общество конца ІХ века в «Сказании о железном кресте») – 2005 – № 2. – С. 20-27.

18.  Фома Сплитский (архиепископ). История архиепископов Солоны и Сплита. – М.: Индрик, 1997. – 319 с.

19.  Фрейдзон В. И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времен до образования республики (1991 г.). – СПб.: Алетейя, 2001.

20.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.І. – 272 с.

21.  Хрестоматія з історії західних та південних слов’ян (Давня доба, Середньовіччя): навч. посібник / упоряд. В. І. Яровий, С. М. Мотрук, В. П. Шумило та ін.; за ред. В. І. Ярового. – К.: Либідь, 2011. – 2011. – 416 с.

22.  Чиркович С. М. История сербов. – М.: Издательство «Весь мир», 2009. – 448 с.

23.  Чорній В. Історія Болгарії. – Л.: ПАІС, 2007. – 404 с.

24.  Чуркина И. В. Первые государственные объединения словенцев // Вопросы истории. – 2007. – № 4. – С. 126-141.

ТЕМА IV

ПІВДЕННОСЛОВ’ЯНСЬКІ народи У XIІ – СЕРЕДИНІ XIІІ СТ.

(2 год.)

ПЛАН

1.     Болгарія під владою Візантії. Демографічний, економічний, політичний, соціокультурний та релігійний аспекти.

2.     Боротьба болгарського народу проти візантійського панування (початок XI – кінець XII ст.). Утворення Другого болгарського царства 1187 р.

2. Хорватія у системі міжнародних відносин (XII – середина XIV ст.). Хорватсько-Угорська унія 1102 р.

3. Далмація та Дубровник у ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

4. Боснія у XIІ – середині XІІІ ст.: проблема територіальної і політичної єдності після розпаду Дуклянського королівства. Боротьба з угорськими феодалами.

5. Сербія у XIІ – першій половині XІІІ ст. Боротьба сербських князівств проти іноземного панування.

Література:

1.       Горина Л. В. Социально-экономические отношения во Втором Болгарском царстве. – М., 1972. – 159 с.

2.       История Болгарии (в 2-х томах). – М.: Издательство АН СССР, 1954-1955. – T.I. – 576 с.        

3.       История и культура Болгарии. К 1300-летию образования Болгарского государства. – М.: Наука, 1981. – 351 с.

4.       История Югославии: в 2-х т. – М.: Издательство АН СССР, 1963. – Т.І. – 736 с.

5.       История южных и западных славян. – М., Изд-во МГУ, 1979. – 589 с.

6.       Історія південних та західних слов’ян. – К.: Вища школа, 1987. – 447 с.

7.       Литаврин Г. Г. Болгария и Византия. – М.: Акад. наук СССР, 1960. – 472 с.

8.       Литаврин Г. Г. Византия, Болгария, Древняя Русь (ІХ – начало ХІІ в.). – СПб.: Алтея, 2000. – 398 с.

9.       Погодин А. История Болгарии / А. Погодин. – М.: Монолит, 2002. – 340 с.

10.  Фрейдзон В. И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времен до образования республики (1991 г.) / В. И. Фрейдзон. – СПб.: Алетейя, 2001. – С. 9-48.

11.       Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.І. – 272 с.

12.  Чиркович С. М. История сербов. – М.: Издательство «Весь мир», 2009. – 448 с.

13.  Чорній В. Історія Болгарії. – Л.: ПАІС, 2007. – 404 с.

14.  Шпик І. Політичні передумови розвитку системи східнохристиянських духовно-культурних відносин на Балканах кінця ХІІ – початку ХІІІ ст. / Ігор Шпик // Проблеми слов’янознавства. – Вип. 64. – 2015. – С. 9-19.

ТЕМА V

ЧЕХІЯ І СЛОВАЧЧИНА  У VIII - СЕРЕДИНІ XIІІ СТ.

(4 год.)

ПЛАН

1. Виникнення і занепад Великоморавського князівства. Культурне значення просвітницької діяльності Кирила і Мефодія для слов’янського населення. Стереотипи масової свідомості та сучасні наукові версії.

2. Правління династії Пржемисловичів у Чехії. Структура влади та засоби її репрезентації у Чеській державі.

3. Модель соціальної стратифікації та її еволюція у  Чехії: король, шляхта, духовенство, міщанство, селянство.

4. Включення словацьких територій до Угорського королівства у Х – ХІ ст.

 

Література:

1.       Великая Моравия, ее историческое и культурное значение. – М., 1985.

2.       Власто А. П. Запровадження християнства у слов’ян: Вступ до середньовічної історії слов’янства. – К.: Юніверс, 2004. – С. 111-141 с.

3.       Гетені М. Деякі міркування стосовно звернення мораван до візантійського імператора Михаїла III // Проблеми слов’янознавства. – 2010. – Вип. 59. – С. 11-21.

4.       Жемличка Й., Марсина Р. Возникновение и развитие раннефеодальных централизованых монархий в центральной Европе / Й. Жемличка, Р. Марсина // Раннефеодальные государства (южные и западне славяне VI-ХІІ вв.). – М.: Наука, 1991. – С. 167-189.

5.       История Словакии. – М., 2003. – 436 с.

6.       История южных и западных славян: В 2 т. Т.1. Средние века и Новое время: Учебник / Под ред. Г. Ф. Матвеева, З. С. Ненашевой. – 2-е узд. – М.: МГУ, 2001. – 688 с.

7.       Історія південних та західних слов’ян. – К., 1987. – 447 с.

8.       Козьма Пражский. Чешская хроника. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1962. – 296 с.

9.       Краткая история Чехословакии: с древнейших времен до наших дней. – М.: Наука, 1988. – 574 с.

10.  Кріль М. М. Історія Словаччини. – Л.: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. – 264 с.

11.  Лаптева Л. П. История Чехии периода феодализма (X − середина XVII в.): учебное пособие. − М.: Изд-во МГУ, 1993. − 158 с.

12.  Ліхтей І. М. Між Штауфами і Вельфами: консолідація Чеського королівства та зміцнення його міжнародного статусу за правління Пржемисла Отакара І (1197-1230). – Ужгород: Ліра, 2011. – 334 с.

13.  Неедлы З. Р. Возникновение Чешского государства / З. Р. Неедлы // Славянский сборник. – М.: ОГИЗ, 1947. – С. 74-124.

14.  Парамонова М. Ю. Генеология святого: мотивы религиозной легитимизации правящей династии в ранней святовацлавской агиографии / М. Ю. Парамонова // Одиссей. Человек в истории. 1996. – М.: Coda, 1996. – С. 178-204.

15.  Пичета В. История Чехии. – М.: Госполитиздат, 1947. – 260 с.

16.  Плещинський А. Кирило-мефодіївські традиції у середньовічній Чехії та ідеологія королівської влади Пшемисловичів // Проблеми слов’янознавства. – 2003. – Вип. 53. – С. 19-26.

17.  Стам С. М. Диалектика общности и личности в средние века // Вопросы истории. – 1993. – № 3. – С. 34-48.

18.  Хрестоматия по истории южных и западных славян. – Минск, 1987. – Т.І. – 272 с.

19.  Шумов С. А. История Словакии, V − XX вв. / С. А. Шумов, А. В. Андреев. − М.: Белый волк, 2000. − 294 с.

20.  Юсип-Якимович Ю. В. Історія Словаччини: Ужгород: Гражда, 2009. – 288 с.

ТЕМА VІ

УТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛЬСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (Х – ПЕРША ПОЛОВИНА XIV СТ.)

(4 год.)

ПЛАН

1. Поява польських племен на історичній арені Центрально-Східної Європи.

2. Головні етапи державно-політичного розвитку Польщі у X – першій половині XIV ст.:

а) виникнення держави Пястів;

б) особливості правління наступників Мешка І;

в) наслідки політичної роздробленості польських земель та боротьба за відновлення державної єдності.

3. Хрещення і християнізація польських земель.

4. Соціально-економічний стан польських земель у Х – першій половині XIV ст.:

а) особливості феодальних відносин;

б) форми внутрішньої колонізації і трансформація аграрного виробництва;

в) вплив торгівлі на зростання ролі міських центрів у польському суспільстві;

г) соціальна структура польського населення (шляхта, духовенство, «третій стан»).

5. Повсякденне життя поляків доби Середньовіччя. 

Література:

1.       «Великая хроника» о Польши, Руси и их соседях ХІ – ХІІІ вв. / Пер. Л. М. Поповой; Под ред. В. Л. Янина. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 259 с.

2.       Бровко Н. П. Виникнення та розвиток міст у Польщі (IX – XII століття). – К., 1998. – 27 с.

3.       Брянцева Т. П. Проблеми середньовічних міст Польщі у сучасній польській історіографії // Проблеми слов’янознавства. – Вип. 22. – 1980. – С. 138-145.

4.       Власто А. П. Запровадження християнства у слов’ян: Вступ до середньовічної історії слов’янства. – К.: Юніверс, 2004. – С. 141-175 с.

5.       Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польских. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1961. – 172 с.

6.       Головко О. Б. Внутріполітична боротьба в Польщі та її вплив на міжнародні відносини у другій половині 20-х– першій половині 30-х років ХІ ст. // Проблеми слов’янознавства. – Вип. 38. – 1989. – С. 68-76.

7.       Дейвіс Н. Боже ігрище: історія Польщі / Норман Дейвіс. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи, 2008. - 1080 с. 

8.       Джеджора О. В. Генезис польського ранньосередньовічного міста в дослідженнях ПНР // Проблеми слов’янознавства. – Вип. 36.– 1987. – С. 94-100.

9.       Жемличка Й., Марсина Р. Возникновение и развитие раннефеодальных централизованых монархий в центральной Европе / Й. Жемличка, Р. Марсина // Раннефеодальные государства (южные и западные славяне VI-ХІІ вв.). – М.: Наука, 1991. – С. 167-189.

10.  Зашкільняк Л. О. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів. – Л., 2001. – 752 с.

11.  Клочковський Є. Історія Польщі до кінця XV століття. – Люблін, 2005. – 236 с.

12.  Коралюк В. Д. Древнепольское государство. – М.:  Издательство Академии наук СССР, 1957. – 212 с.

13.  Краткая история Польши: с древнейших времен до наших дней. – М.: Наука, 1993. – 528 с.

14.  Ле Гофф Ж. С небес на землю (Перемены в системе ценностных ориентаций на христианском Западе XII-XIII вв.) / Жак Ле Гофф // Одиссей. Человек в истории. – М., 1991. – С. 25-44.

15.  Пашуто В. Т. Помезания. «Помезанская правда» как исторический источник изучения обществ и политического строя Помезании ХІІІ – XIV вв. – М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1955. – 184 с.

16.  Пичета В. И. Образование Польского государства / В. И. Пичета // Славянский сборник. – М.: ОГИЗ, 1947. – С. 45-73.

17.  Польша и Русь. Черты общности и своеобразия в историческом развитии Руси и Польши XII – XIV вв. / Под ред. акад. Б. А. Рыбакова. – М.: Наука, 1974. – 299 с.

18.  Похилевич Д. Л. Польща в добу феодалізму. Лекції з курсу історії півд. і зах. слов’ян для іст. фак. ун-ту. – Львів, 1965. – 86 с.

19.  Розумовская Л. В. Очерки по истории польських крестьян. От древних времен до XV в. – М.-Л., Изд-во Акд. Наук СССР, 1958. – 366 с.

20.  Тищин Б. Й. Польща: історія державності і права (Х – початок ХХІ ст.). – Л., 2012.

21.  Тымовский М., Кеневич Я., Хольцер Е. История Польши. – М.: Издательство «Весь мир», 2004. –  С. 17-78.

22.  Шевелева Н. И. Польские латиноязычные средневековые источники: Тексты, переводы, комментарии. – М.: Наука, 1990. – 208 с.

23.  Щигел Р. Проблеми урбанізації Центральної Європи у ХІІ – ХVI ст. // Проблеми слов’янознавства. – Вип. 42. – 1990. – С. 16-23.

ТЕМА VIІ

ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА У ІХ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ СТ.

(4 год.)

ПЛАН

1. Проблема походження Давньоруської держави:

а) норманська теорія, вплив критики на трансформацію її розуміння протягом ХХ – на початку ХХІ століття;

б) поляно-слов’янська концепція виникнення Давньоруської держави;

в)  хозарська гіпотеза походження Київської Русі.

2. Процес політичної консолідації східнослов’янських земель навколо Києва:

а) державотворча діяльність князів Олега та Ігоря; княгиня Ольга та її реформи;

б) військові походи та внутрішня політика Святослава;

3. Розбудова Русі як централізованої держави:

а) Давньоруська держава за князя Володимира; введення християнства на Русі;

б) «Громадянка» війна на Русі (1015 – 1018 рр.); внутрішня і зовнішня політика Ярослава Володимировича;

в) «державне інтермецо» за часів правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

 4. Органи влади Давньоруської держави: князь, посадник, тисяцький, віче. Формування феодального законодавства.

5. Політична роздробленість та формування самостійних державних утворень економіка, політична система, соціокультурний вимір, давньоруські фронтири.

а) князівства Південної Русі (Київське, Чернігівське, Переяславське та Галицько-Волинське);

б) Володимиро-Суздальське, Полоцьке, Смоленське князівства;

в) Тверське та Рязанське великі князівства;

г) Новгородська та Псковська землі.

6. Суспільний устрій: дружина, міщани, купці, категорії рядового та залежного населення.

7. Розвиток на Русі «державного феодалізму»:

а) Феодальне землеволодіння та його еволюція. Масові соціальні рухи та міські повстання

Література:

1.       Арапов Д. Ю. Исследователи «Записки» Ибн Фадлана в России (К 60-летию издания «Путешествия Ибн Фадлана на Волгу») // Славяноведение. – 1999. – № 3. – С. 3-14.

2.       Берест Д. Літописні непорозуміння: Історичні статті. – Вінниця: Книга-Вега, 2006. – 76 с.

3.       Бибиков М. В. Русь в Византийской дипломатии: договоры Руси с греками Х в. / Бибиков М. В. // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. – 2005. – №1. – С. 5-15.

4.       Володимир Мономах. Повчання; Статут Володимира Всеволодовича. – К.: МАУП, 2006. – 312 с.

5.       Головко О. Б. Північне Причорномор’я та Приазов’я в політичному й економічному розвитку Русі (ІХ – середина ХІІІ ст.) / Олександр Борисович Головко // Український історичний журнал. – 2014. – №1. – С. 21-39.

6.       Древнерусские княжества Х – ХІІІ вв. – М.: Наука, 1975. – 303 с.

7.       Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства / В. Т. Пашуто, Б. Н. Флоря, А. Л. Хорошкевич. – М.: Наука, 1982. – 263 с.

8.       Древняя Русь в свете зарубежных источников. – М.: Логос, 1999. – 608 с.

9.       Дубов И. В. Северо-Восточная Русь в эпоху раннего средневековья: (Ист.-археолог. очерки). – Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. – 248 с.

10.  Запровадження християнства на Русі: Історичні нариси. – К.: Наукова думка, 1988. – 256 с.

11.  Затилюк Я. В. Хрещення Русі князем Володимиром: конструювання історичної оповіді та її доповнення православними книжниками ХІІ – ХVI ст. / Ярослав Володимирович Затилюк // Український історичний журнал. – 2014. – №1. – С. 40-58.

12.  Зимин А. А. Холопы на Руси (с древнейших времен до конца ХV века). – М.: Наука, 1973. – 391 с.

13.  Ибн-Фадлан. Путишествие Ибн-Фадлана на Волгу. – М.-Л.: Изд-во Акад. Наук СССР. – 1939. – 194 с.

14.  Как была крещена Русь. – М.: Политиздат, 1988. – 382 с.

15.  Ковалевский А. П. Книга Ахмеда Ибн-Фадлана на Волгу в 921-922 гг. – Х.: Изд-во Харьк. Ун-та, 1956. – 347 с.

16.  Константин Багрянородный. Об управлении империей. – М.: Наука, 1989. – 495 с.

17.  Котляр М. Ф. «Отчина» у правосвідомості Давньої Русі / Микола Федорович Котляр // Український історичний журнал. – 2010. – №2. – С. 4-16.

18.  Котляр М. Ф. Історія давньоруської державності. – К.: КСУ, 2002. – 234 с.

19.  Котляр М. Ф. Княгиня Ольга у давньоруській фольклорній традиції / Микола Федорович Котляр // Український історичний журнал. – 2010. – №5. – С. 191-202.

20.  Котляр М. Ф. Князі-ізгої та удільна роздробленість на Русі / Микола Федорович Котляр // Український історичний журнал. – 2011. – №3. – С. 4-20.

21.  Котляр М. Ф. Початки Русі. Довкола 862-го року / Микола Федорович Котляр // Український історичний журнал. – Український історичний журнал. – 2012. – №2. – С. 28-41.

22.  Котляр М. Ф. Русь язичницька: біля витоків східнослов’янської цивілізації. – К.: Заповіт, 1995. – 287 с.

23.  Котляр М. Ф. Феномен удільної роздробленості Русі (повернення до проблеми) / Микола Федорович Котляр // Український історичний журнал. – 2013. – №2. – С. 24-37.

24.  Кулик А. Евреи Древней Руси: источники и историческая реконструкция // Ruthenica. – 2008. – №7. – С. 52-70.

25.  Латиноязычные источники по истории Древней Руси. Германия ІХ – первая половина ХІІ в. – М.-Л.: АН СССР. Ин-т истории СССР, 1989. – 208 с.

26.  Литвина А. Ф. Траектории традиции: главы из истории династии и церкви на Руси конца ХІ – начала ХІІІ века. – М.: Языки славянской культуры, 2010. – 208 с.

27.  Літопис руський / За Іпатським списком пер. Л. Махновець. – К.: Дніпро, 1990. – 591 с.

28.  Лубченков Ю. Н. Подлинная история Рюриковичей. – М.: Вече, 2007. – 446 с.

29.  Мавродин В. В. Народные восстания в древней Руси ХІ – ХІІІ вв. – М.: Соцэкгиз, 1961. – 118 с.

30.  Моця О. П. Південна «Руська земля». – К.: Корвін пресс, 2007. – 264 с.

31.  Памятники русского права. Под ред. С. В. Юшкова. Памятники права Киевского государства Х-ХІІ вв. Сост. А. А. Зимин. – Вып. 1. – М.: Госюриздат, 1952. – 288 с.

32.  Пеняк П. С. Ремесло Київської Русі: структура і організація. – Ужгород, 1998. – 137 с.

33.  Петрукин В. Я. Начало этнокультурной истории Руси IX – XI века. – М.: Гнозис, 1995. – 320 с.

34.  Повість врем’яних літ. – Х.: Фоліо, 2005. – 318 с.

35.  Пріцак О. Походження Русі: Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саг). – К.: Обереги, 1997. – 1074 с.

36.       Пузанов В. В. Образование древнерусского государства в восточноевропейской историографии. – Ижевск: Удмурт. ун-т, 2012. – 151 с.

37.  Рапов О. М. Княжеские владения на Руси в Х – первой половине ХІІІ в. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. – 261 с.

38.  Ричка В. М. Anni mundi: народження християнської країни / Володимир Михайлович Ричка // Український історичний журнал. – 2013. – №5. – С. 24-39.

39.  Ричка В. М. Києво-руські студії. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. – 138 с.

40.  Ричка В. М. Церква Київської Русі (соціальний та етнокультурний аспект). – К., 1997. – 208 с.

41.  Рыбаков Б. А. Рождение Руси. – М.: А и Ф Прин, 2004. – 446 с.

42.  Рыбаков Б.А. «Слово о полку Игореве» и его современники. – М., 1971.

43.  Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ-ХІІІ вв. – М.: Наука, 1982. – 599 с.

44.  Сборник документов по истории СССР. Ч. 1. – М.: «Высшая школа», 1970. – 262 с.

45.  Свердлов М. Б. Генезис и структура феодального общества в Древней Руси. – Л.: Наука, 1983. – 238 с.

46.       Свистович С. М. К вопросу о хозаро-славянских военных отношениях (VII – XI вв.). – К.: НИЦ ГП ВСУ, 2000. – 50 с.

47.       Славяне и Русь (в зарубежной историографии). – К.: Наукова думка, 1990. – 149 с.

48.  Тихомиров М. Н. Древнерусские города. – СПб.: Наука, 2008. – 350 с.

49.  Толочко А. П. Князья в Древней Руси: власть, собственность, ідеологія. – К.: Наукова думка, 1992. – 223 с.

50.       Толочко А. П. Начало Древней Руси / Алексей Петрович Толочко. – К.: Laurus, 2015. – 336 с.

51.  Толочко П. П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. – К.: Наукова думка, 1987. – 246 с.

52.       Толочко П. П. Київ і Русь: вибр. твори 1998-2008 рр. – К.: Академперіодика, 2008. – 345 с.

53.  Україна крізь віки: В 15 т. / В. А. Смолій. – Т.4.: Київська Русь / О. П. Толочко, П. П. Толочко. – К.: Видавничий Дім «Альтернативи», 1998. – 351 с.

54.  Успенский Б. А. Борис и Глеб: восприятие истории в Древней Руси. – М.: Языки русской культуры, 2000. – 128 с.

55.  Филипчук О. М. Роси у «Житії Георгія Амастридського» / Олександр Михайлович Филипчук // Український історичний журнал. – 2012. – №2. – С. 173-189.

56.       Франклин С., Шепард Дж. Начало Руси. 750-1200. – СПб.: Дмитрий Булонин, 2000. – 624 с.

57.  Фроянов И. Я. Древняя Русь: опыт исследования социальной и политической борьбы. – М.: Златоуст, 1995. – 703 с.

58.  Фроянов И. Я. Загадка крещения Руси. – М.: Алгоритм, 2007. – 336 с.

59.  Фроянов И. Я. Киевская Русь. Очерки социально-политической истории. – ЛГУ, 1980. – 256 с.

60.  Фроянов И. Я. Киевская Русь: очерки социально-политической истории. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. – 256 с.

61.  Хамайко Н. Древнерусское «двоеверие»: происхождение, содержание и адекватность термина / Наталья Хамайко // Ruthenica. – 2007. – №6. – С. 86-114.

62.  Хрестоматия по древней русской литературе. – М., 1973.

63.  Шостак М. В. Основні теорії утворення Київської Русі в українознавчих дослідженнях ХХ – ХХІ століття. – К.: ННДІУ, 2011. – 141 с.

64.  Щапов Я. Н. Государство и церковь Древней Руси Х – ХІІІ вв. – М.: Наука, 1989. – 232 с.

65.  Эпоха викингов в Северной Европе: Ист-археол. Очерки. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 286 с.

66.  Юшков С. В. Русская Правда. Происхождение, источники, ее значение. –М.: Зерцам-М, 2002. – 380 с.

ТЕМА VIII

ІДЕНТИЧНІСТЬ, СВІТ УЯВЛЕНЬ ТА ПОВСЯКДЕННЯ МЕШКАНЦІВ ДАВНЬОЇ РУСІ

(2 год)

ПЛАН

1. Етнічні, політичні та релігійні чинники формування колективної та індивідуальної ідентичності у жителів Київської Русі.

2. Ментальність населення Києво-руської держави:

а) просторові та часові уявлення;

б) ставлення давньоруського суспільства до інституту влади та власності;

в) вплив релігійного світобачення на освіту та систему знань.

3. Русичі у вирі повсякденного життя:

а) міський та селянський побут;

б) роль жінки у давньоруському суспільстві;

в) діти та їх виховання.

Література:

1.       Пространство и время в средневековых текстах. – М., 2010. – 552 с.

2.       Толочко П. П. Древнерусская народность. Воображаемая или реальная. – СПб.: Алтейя, 2005. – 218 с.

3.       Толочко А. Воображаемая народность / Алексей Толочко // Ruthenica. – 2002. – №1. – С. 112-117.

4.       Плохій С. Походження слов’янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі / Сергій Плохій. – К.: Критика, 2015. – С. 9-52.

5.       Ричка В. Витоки державності на Русі очима русі / Володимир Ричка // Ruthenica. – 2003. – № 2. – С. 93-107.

6.       Загорульский Э. О времени и условиях формирования древнерусской народности / Эдуард Загорульский // Ruthenica. – 2002. – №1. – С. 105-111.

7.       Боровський Я. Є. Світогляд давніх киян. – К.: Наукова думка, 1992. – 173 с.

8.       Васильев А. П. Значение агиографической литературы для истории культуры и быта Древней Руси: опыт комплексного анализа житий северорусских святых и постановки вытекающих из этого анализа проблем. – Донецк: Норд-Пресс, 2009. – 482 с.

9.       Естественнонаучные представления Древней Руси: счисление лет, символика чисел, «отреченные книги», астрология, минералология. – М.: Наука, 1988. – 319 с.

10.  Каиржанов А. К. Византизм и ментальность Киевской Руси. – К.: Изд. Дом Дмитрия Бурого, 2012. – 307 с.

11.  Київська Русь: культура, традиції. – К.: Наукова думка, 1982. – 151 с.

12.  Котляр М. Ф. Княжий двір Південної Русі Х – ХІІІ ст. – К.: Наукова думка, 2008. – 357 с.

13.  Литвина А. Ф., Успенский Ф. Б. Агиография и выбор имени в Древней Руси / А. Ф. Литвина, Ф. Б. Успенский // Славяноведение. – 2005. – № 4. – С. 25-42.

14.  Лихачев Д. С. Смех в Древней Руси. – Л.: Наука, 1984. – 295 с.

15.  Лустенко А. Ю. Хронотоп Київської Русі як соціокультурний феномен. – Луганськ, 2003. – 112 с.

16.  Медынцева Н. А. Грамотность в Древней Руси: по памятникам эпиграфики Х – первой половины ХІІІ века. – М.: Наука, 2000. – 291 с.

17.  Немцова В. С. Идея и образ времени в культуре Киевской Руси: основные концепции времени и специфика древнерусской темпоральности. – Х.: ЧПИ «Новое слово», 2003. – 166 с.

18.  Попович М. В. Мировозрение древних славян. – К.: Наукова думка, 1985. – 167 с.

19.  Ричка В. М. Чи «в руку» сон? Світ сновидінь та їх сприйняття у Давній Русі / Володимир Михайлович Ричка // Український історичний журнал. – 2010. – №3. – С. 142-153.

20.  Чекова И. Эпос, мифы и мифологемы в древнейшем летописании Киевской Руси / Илиана Чекова // Ruthenica. – 2003. – №2. – С. 85-92.