Cпосіб формування рейтингу успішності студентів – відвідувачів занять навчального курсу «історія слов’янських народів»

Версія для друку

У відповідності до чинної кредитно-модульної системи формування рейтингу успішності студентів факультету історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова та розробленої співробітниками кафедри історії та археології слов’ян програми навчального курсу «Історія слов’янських народів» нарахування та розподіл балів, які може здобути студент у процесі опанування навчального матеріалу відповідної дисципліни, що слугують показником рівня засвоєння ним знань відбувається таким чином (беручи до уваги, що семестровий рейтинговий максимум становить 100 балів) (див. табл. 1):

1) 45 балів надається за успішне виконання трьох модульних підсумкових робіт. За кожен модуль, який складається з трьох запитань максимально можна отримати 15 балів, з розрахунку 5 балів за одне вдало розкрите питання.

2) 20 балів надається за виявлену упродовж навчального семестру активність на семінарських заняттях (оцінюється усна відповідь на одне з питань плану семінарського заняття або ґрунтовне доповнення із обов’язковим посиланням на використану у процесі підготовки до виступу наукову літературу, якщо матеріал взятий з мережі Інтернет необхідно вказувати посилання і дату звернення до сайту). Під «усною відповіддю» та «доповненням» розуміється самостійне відтворення студентом навчального матеріалу, яке передбачає зведення використання нотатків, що містяться у семінарському зошиті до мінімуму. Звертатися до записів бажано лише у разі: а) цитування історичного джерела б) визначення дати в) встановлення ім’я та прізвища історичного персонажу, найменування географічного об’єкту, етноніму, назви соціокультурної чи політичної події або процесу, терміну про які йтиметься мова у відповіді. Проведення кожного семінарського заняття передбачає оцінювання знання кожного студента. Навчальний семестр складається з 15 семінарських занять за кожне з яких максимум можна отримати 1 бал, що відповідає «п’ятірці», 0,5 бала надається за «четвірку», 0,25 бала за «трійку» та 0 балів за «двійку» (див. табл. 2). Ще 5 балів, що залишаються, отримають студенти, які відвідають усі семінарські заняття.

3) 10 балів надається за виконання 5 практичних робіт з розрахунком 2 бали за одне вдало виконане завдання. Сюди входить: заповнення контурних карт, формування таблиць, конспектування першоджерел та історичних праць, робота з документами.

4) 25 балів надається за роботу на лекційних заняттях, з яких 15 балів передбачено для нарахування за відвідування та 10 балів за складення конспекту лекцій.

Практичні роботи здаються виключно у день, що визначає викладач. Негативні оцінки та недобре написані модульні підсумкові роботи не перескладаються. Пропуски занять (у т. ч. підсумкові модульні) не перескладаються за винятком:

а) наявності медичної довідки про хворобу студента, яка підписана лікарем та засвідчена печаткою медичної установи;

б) наявності графіку індивідуального відвідування оформленого з відома працівників деканату та підписаного деканом і викладачами факультету.

Студенти, які нададуть викладачеві один з двох зазначених документів отримують право у визначені для співробітників кафедри консультаційні дні скласти в усній формі пропущені заняття та модульні підсумкові роботи.

Обов’язковою і єдиною умовою допуску студента до написання екзаменаційної роботи з курсу «Історія слов’янських народів» є набір ним упродовж навчального семестру не менше 35 балів !!!

Підсумковий бал з курсу «Історія слов’янських народів» від якого залежить формування загального семестрового рейтингу успішності студента та нарахування йому стипендії вираховується шляхом додавання балів набраних упродовж навчального півріччя (максимум 100 балів) до балів отриманих за написання екзаменаційної роботи (найбільше 100 балів) та поділу отриманої суми на «два».

До перескладання екзамену допускаються виключно ті студенти, які у підсумку за іспит отримали не менше 35 балів. Перескладання екзамену відбувається лише один раз. Особи, які у підсумку набрали менше 60 балів наступного навчального року повторно опановують матеріали курсу «Історія слов’янських народів», вдруге відвідуючи лекції та семінарські заняття.

Згідно постанов керівництва університету допоміжним засобом отримання студентами балів, що впливають на формування зрізу їх успішності та збільшують шанси на здобуття ними стипендіального матеріального забезпечення є наукова діяльність – найбільш сприятлива у плані покращення рейтингу форма громадської активності. Професорсько-викладацьким складом кафедри спільно із заступником декана по виховній роботі та головою студентської ради факультету було погоджено зарахування до такого виду діяльності участь студентів незалежно від курсу навчання в роботі наукового студентського товариства «Славістичні студії», що діє на базі кафедри історії та археології слов’ян. Важливим вектором наукової діяльності, що не лише впливає на формування поточного семестрового рейтингу, але й значно збільшує шанси на вступ до магістратури є публікація статей в українських та міжнародних фахових наукових виданнях. «Вісник аграрної історії» – один з провідних історичних журналів нашої держави, у якому друкуються статті з історії України, всесвітньої історії та історії науки і техніки. Видається він щоквартально (4 рази на рік) зусиллями нашої кафедри. “Euro-American Scientific Cooperation” – канадсько-український науковий міжнародний часопис засновником якого є кафедра історії та археології слов’ян.

Наявність публікацій є також передумовою успішного навчання в аспірантурі, набір до якої відбувається на нашій кафедрі після отримання випускниками факультету диплома освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». На кафедрі історії та археології слов’ян здійснюється підготовка аспірантів за спеціальністю «Історія та археологія», яка поділяється на напрями: історія України, всесвітня історія, археологія.

Таблиця 1

 

Вид роботи

Розподіл

балів

(всього 100 балів)

1-й письмовий модуль (3 питання, кожне з яких оцінюється 0-5 балів)

15

2-й письмовий модуль (3 питання, кожне з яких оцінюється 0-5 балів)

15

3-й письмовий модуль (3 питання, кожне з яких оцінюється 0-5 балів)

15

Лекції

Відвідування лекцій

15

25

Конспект лекцій

10

 

Семінари

Активність

15

 

30

Практичні роботи

10

Відвідування

5

Таблиця 2

Оцінка

Бал

Вимоги до підготовки

2

0

Студент не ознайомлений з матеріалом семінару.

 

3

 

0,25

Студент ознайомлений з матеріалом семінару, але читає  його із конспекту, не може дати відповіді на запитання, не знайшовши їх у зошиті, не в змозі самостійно зробити висновки.

 

4

 

0,5

Студент більшу частину опрацьованого матеріалу відтворює без використання конспекту, дає відповіді на питання, робить висновки.

 

 

5

 

 

1

Студент ґрунтовно опанував матеріал, майже не користується конспектом, пояснює причинно-наслідкові зв’язки, володіє історіографією проблеми, спростовує стереотипи, вміє робити висновки та дає інформативні відповіді на поставлені запитання.

 

ДолученняРозмір
Спосіб формування рейтенгу.docx24.85 КБ